Тарас Шевченко!... Це ім'я дорогоцінною перлиною виблискує у
золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків
літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному
ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой,
Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Бернс, Руставелі і
Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.
Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до
людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов' ю до
Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу.
Його думи, його пісні, його полум'яний гнів, його боротьба за світлу долю
трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.
Тарас Григорович Шевченко прожив дуже мало - лише 47 років. З них 34
роки провів у неволі: 24 роки - під ярмом кріпацтва і понад 10 років - у
найжорсткіших умовах заслання. А решту - 13 "вільних" років
перебував під невсипущим наглядом жандармів.
Уже для багатьох поколінь українців - i не тальки українців - Тарас
Григорович Шевченко означає так багато, що сама собою створюється iлюзiя,
нiби ми все про нього знаємо, все в ньому розумiємо, i вiн завжди з нами, в
нас. Та це лише iлюзiя. Шевченко як явище велике й вiчне - невичерпний i
нескiнченний. Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною i разом з її буттям
продовжується нею, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу,
вiдзиваючись на новi болi й думи, стаючи до нових скрижалiв долi. Вiн росте й
розвивається в часi, в iсторiї i нам ще йти i йти до його осягнення. Ми на
вiчнiм шляху до Шевченка…
|